ПОВІДБІРАТИ, РА́Ю, ЄШ,
Повідбірати, ра́ю, єш, гл. Отобрать (во множествѣ). Хотя ж ви од нас ключі повідбірали. АД. II. 111.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 219.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОВІДБАТОВУВАТИ, ВУЮ, ЄШ, →← ПОВІДАЧ, ЧА,